Штукатур; лицювальник-плиточник

 

(на базі 11 класів – 1,5  роки)


За час навчання в училищі учні опановують:


- технологію виконання різних видів штукатурних робіт та окремих елементів оздоблення будівель,
- лицювання поверхонь плитками на розчинах різного типу,
- монтаж гіпсокартонних конструкцій.

 

 

        Штукатурні роботи відносяться до великої групи опоряджувальних робіт, а професія штукатура займає особливе і дуже помітне місця серед інших будівельних професії. Виникла ця професія давно. Вже близько 5 тисяч років тому при будівництві будинків застосовували штукатурку з гіпсу. Слово "штукатурка” – італійського походження (від лат. – гіпс, вапно, алебастр). Це дало вченим підставу припускати, що винайшли штукатурку італійські будівельники. На жаль, до наших днів дійшло дуже мало документальних даних про цю професію, тому зараз неможливо встановити, якими методами користувалися і які інструменти застосовували штукатури тисячоліття тому.

      Перші приклади використання глиняної штукатурки-обмазки зустрічаються в житлах напівземляного типу, характерних для степових районів древньої Русі. Для більшої охайності і краси поверхні глиняної штукатурки покривали різноманітними барвистими візерунками. У якості речовин-барвників використовували сажу, червону глину, крейду й інші найпростіші "земляні” фарби, а зв’язувальними речовинами для них служили жир, кістковий мозок, рослинна олія і пізніше вапно.
      До кінця XI ст., коли перша Руська держава досягла зеніту своєї могутності й культурного розквіту, поряд із поліпшеним оздобленням, живописом, мозаїкою й облицюванням керамічними плитками, широко застосовували вапняну штукатурку. Зовнішнє оздоблення монументальних будинків у XIII–XV ст. істотно видозмінилося. Будівельники стали оштукатурювати зовнішні поверхні цегельних стін, оздоблюючи їх рустами, які створювали враження кам’яної кладки. Так з’явився один із найпростіших елементів декоративної штукатурки. Згодом багато чого змінилося в технології і методах штукатурних робіт, але незмінним залишається їхнє призначення: надавати окремим приміщенням і цілим будинкам естетичного вигляду. Адже штукатурка – оздоблювальний шар на поверхнях або надає їм певної форми і фактури. Це від штукатурів залежить, щоб стіни і стелі були рівними, без западин і горбів, дверні і віконні скоси дзеркально гладкими, архітектурні деталі геометрично чіткими. Це штукатури готують будинок або споруду під остаточне оздоблення – фарбування або облицювання. І ніяка фарба або, припустимо, шпалери не зможуть сховати брак, якщо він допущений штукатуром. Штукатурка має санітарно-гігієнічне, захисно-технічне і архітектурно-декоративне призначення.
        Архітектурно-декоративне призначення штукатурки полягає в тому, щоб надати будинкам і приміщенням більшу привабливість і виразність, створюється спеціальна фактура поверхні штукатурного шару за рахунок добору складу розчину за матеріалом.
 

 

 

 

Запрошуємо Вас на навчання до нашого закладу!