Позакласний захід "Кроки до впевненості або" мікстура" від сором'язливості"

24.02.2021 року в групі №203/204 за професією "Столяр; різьбар по дереву та бересту"
класним керівником Г. Р. Томорук та психологом училища Ю. І. Федоровою
проведено позакласний захід
"Кроки до впевненості або" мікстура" від сором'язливості".
В наш час в суспільстві все гостріше виникає потреба у впевнених людях, які сміливо розв'язують складні соціальні та економічні проблеми, вміють приймати самостійні рішення, впевнені в своїх силах.,можливостях,здібностях.
Тому сучасній людині потрібно переборюючи вірус сором'язливості необхідно навчитись знаходити друзів і отримувати задоволення від спілкування, виражати свою думку і відстоювати свої права, допомагати іншим людям, позитивно оцінювати наші особистісні риси. Будьмо впевнені. Сором'язливість долаємо впевненістю.



Детальніше


Поетичний марафон

#Українці150#GlobalLesyaUkrainka2021#поетичний_марафон#пані_Лесі_присвячується
"Довго щирими цими словами до людей промовлятиму я..."
"Fa (Сонет)", читає Олена Ярославівна Іщенко, викладач художніх спецдисциплін ВПХУ№5 м. Чернівці.
Поезія датується 1890 роком за автографом в альбомі «Poesie».

Детальніше


«Українка у фокусі ХХІ століття»

Здобувачі освіти ВПХУ №5 м. Чернівці, Елійя Дутова та Оля Нісчук,
долучилися до мистецької акції-реконструкції «Українка у фокусі ХХІ століття»,
присвяченій 150-річчю з дня народження Лесі Українки. Леся Українка та Ольга Кобилянська
Особиста приязнь між письменницями починалась заочно. Влітку 1891 року Леся Українка пише до Михайла Павлика з сонячної Євпаторії про своє бажання листуватись з молодою буковинською письменницею, наголошуючи: «Нехай пише до мене якою хоче мовою, дасть бог, розберу, хоч, звісно, приємніше було б розмовляти по-своєму. Я ніколи іншою мовою, як тільки своєю, листів не писала і, певне, не писатиму».
Уперше Лариса Косач написала буковинській літераторці 1899 року з Німеччини. Висловлювала враження про її повість “Покора”. Ольга Юліанівна дуже зраділа, що Леся прочитала і високо оцінила твір (“то не дилетантизм”), хоча її тільки-но прооперували в Берліні. “Вона хвора, та сильна духом”,— захоплювалася Кобилянська в листі до Василя Стефаника. Так жінки заприязнилися.


Детальніше