Становлення та розвиток

Буковина!.. На диво щедрою виявилася до неї природа, подарувавши їй величні і неповторні у своїй красі карпатські ліси, зелень букових та смерекових лісів, кришталь мінеральних джерел, гомін бурхливих рік, розмаїтість родючих долин. Чудова природа породила талановитих людей, які зуміли мовою свого ремесла передати її красу.
Археологічні матеріали та літописні джерела переконливо свідчать, що на території Буковини, починаючи з V століття, жили ремісники. Вони виготовляли різноманітні вироби з глини, металу і дерева. Впродовж багатьох віків розвивалися різні ремесла. А найяскравіші засяяли в XIX столітті. Тому не дивно, що одним з перших училищ, створених на Буковині у 1944 році, було наше славне Чернівецьке – ремісниче училище художньо-декоративної кераміки (РУ-5), з трирічним терміном навчання.
Готували ліпників-модельників з архітектурної і садово-паркової кераміки. Майстрами виробничого навчання та викладачами в училище прийшли фронтовики, в шинелях, від яких ще пахло згарищем війни, учасники бойових дій – В.М. Куров, Б.І. Міхлін, Ю.М. Вусць, І.Т. Храмченко, І.П. Левшенко. 
Це були фахівці своєї справи, що самовіддано працювали, віддавали свої знання учням, незважаючи на матеріальні труднощі. Уже з першого випуску училище отримало широку славу і популярність.
Перші випускники Кирило Смірнов, Федір Буланов, Катерина Капустіна, Геня Трейлиб, Микола Ковтун, Павло Горбачов брали участь у відбудові зруйнованих німецькими загарбниками міст: Києва, Харкова, Львова, Одеси, Чернівців, в оформленні повоєнних станцій Московського, а пізніше Київського метрополітену, реставрували Московський університет ім. М. Ломоносова, Палац культури у Варшаві, а випускник Червінський створив фонтан, який прикрашав двір Верховної Ради УРСР.
У 1949 році гострота з кадрами майстрів кераміки поступово почала спадати і училище переорієнтовується на підготовку спеціалістів для деревообробної галузі. Базовим підприємством стає об'єднання «Чернівціліс». Народному господарству країни на той час необхідні були кадри з виготовлення  художніх і стильних меблів.
Так, у 1949 році училище набирає перші групи столярів, які очолили майстри виробничого навчання І.І. Бружа, Д.В. Цебрій, І.К. Осипов, а пізніше – випускники училища С.В. Смандич, К.С. Попович, В.І. Капіцький, О.П. Ярошевський, які  продовжили їхню справу.
У 1962 році училище, що мало на той час найкращу матеріальну базу і висококваліфікований педагогічний колектив, було перетворене в міське професійно-технічне училище. У ці роки навчальний заклад примножив собі славу такими художніми виробами із дерева, як трибуна і стіл для зали засідань Верховної Ради УРСР, різьбленими панелями для Центрального Палацу культури трудових резервів у м. Москві, виготовленням трибуни для Львівського будинку офіцерів.
Вироби учнів та інженерно-педагогічних працівників училища експонувалися в 22 країнах світу, в тому числі Польщі, Англії, США, Канаді, Німеччині, Франції, Японії, Фінляндії, Болгарії.
На всесвітній виставці в Брюсселі 1958 року за художню скульптуру «Плотогон з Черемоша», яка виготовлена із одного стовбура дерева вагою 120 кг, та відтворює постать бокораша на плоту, який несеться бурхливими водами Черемоша, училище було нагороджено золотою медаллю та грамотою бельгійського короля, а також отримало «Гран-прі».
Автор цієї роботи педагог-художник В.М. Куров, виконавці – учні Б. Довгань, Б. Туркін, В. Кривошапка, В. Ус, Ф. Майка та І. Балан.
Випускник В.Місько брав участь у реставрації різьби по дереву Петропавловського собору в Ленінграді.
Гордістю нашого краю та держави стали випускники училища минулих років, а нині професійні митці, члени Національної спілки художників України: скульптори – М.М. Лисаківський, Д.М. Горшковський, С.В. Вірста; дизайнер – В.П. Сизов; графіки – О.І. Криворучко, І.Д. Балан, Б.М. Негода, І.С. Радомський; живописці, реставратори – В.М. Краснов, Ю.П. Гушкевич; в галузі декоративно-ужиткового мистецтва – Ш.І. Пержан, О.Т. Дідик, М.І. Катеринюк.
З перших днів заснування училища тут постійно працюють гуртки художньої творчості. Одним із гуртків нині керує «майстер золоті руки», лауреат премії ім. Ю.Федьковича, педагог із 40-річним стажем роботи М.М.Павлович, який на високому професійному рівні доводить до учнів кожну тему і поступово формує з них майбутніх митців – художників і майстрів прикладного мистецтва. Треба зазначити, що художні твори, виконані рукою педагога і його учнів, помітно відрізняються від робіт майстрів інших регіонів. У них зберігся гуцульський колорит кінця ХІХ – поч. ХХ ст. Для декору виробів з дерева використовують інкрустацію бісером, перламутром, металом та екзотичними породами деревини. 
Творчі роботи учнів і працівників постійно серед переможців міжнародних, республіканських та обласних виставок, понад 70 авторів є володарями виставкових нагород найвищих  ґатунків. Це золоті, срібні та бронзові медалі на  ВДНГ у Москві та Києві, почесні грамоти ЦК ВЛКСМ, дипломи Міністерства освіти і науки та Академії педагогічних наук України, дипломи Національного комплексу «Експоцентр України», грошові винагороди та цінні подарунки.
Традиційними стали персональні виставки творчих робіт викладачів, майстрів виробничого навчання та учнів, які щорічно проводяться у виставкових залах міста та області. І серед них особливої уваги заслуговують роботи заслуженого працівника профтехосвіти України В.М. Явдошняка, члена Національної спілки художників України Ю.П. Гушкевича, члена Національної спілки майстрів народного мистецтва М.М. Шкрібляка, молодих педагогів-художників О.Я. Іщенко, Н.М. Харюк, О.І. Чайковської.
У 1978-1979 навчальному році розширилась база для теоретичної підготовки,  училище одержало можливість готувати спеціалістів з середньою освітою, а зараз учні отримують  високий рівень підготовки за повну середню школу.
У 1995-1996 році навчальний заклад пережив реорганізацію і на базі ВПУ № 2 та СПТУ № 5 було створено Вище професійне художнє училище № 5, яких на Україні налічується близько 10.
У 90-их рр. навчальний заклад відновив підготовку спеціалістів – виробників художніх виробів з кераміки. Зроблено уже три випуски фахівців, роботи яких усе більше позначаються сучасним поглядом на прадавнє ремесло, творчим переосмисленням традицій минулого, оригінальним баченням змісту і форми. Також запроваджено підготовку спеціалістів – виконавців художньо-оформлювальних робіт, які можуть працювати у різних техніках: живопису та графіки, розпису на склі, тканині, дереві та металі, шрифтових робіт, виготовлення традиційних і сучасних видів вітражів, акватипії, монотипії.
Училище ліцензоване та акредитоване за першим рівнем вищих навчальних закладів і може вести підготовку молодших спеціалістів з обробки деревини та художніх спеціальностей на контрактній основі. 
Випускники училища продовжують навчання у вищих навчальних закладах України – Косівський інститут прикладного і декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв, Національний лісотехнічний університет України (м. Львів), Інститут реклами (м. Київ).